ПРИХОДЯТЬ ДІТИ ДО ОДИНОКИХ

Кажуть, юність живе лиш майбутнім, кажуть зрілість цінує лиш мить. Тільки старість живе незабутнім, тим чого не вернуть, не спинить.

Дійсно, старість не радість, ніхто її не жде, всяк прихитряється відсунути її небажаний прихід. Та ба, вона підкрадається несподівано, раптом впаде, як сніг на скроні. І ти з печальною розсудливістю розумієш – усе краще вже було, все в минулому. А з тобою лише спогади, недуги, самота та немічність. Добре, коли ти до своєї життєвої зими звив тепле родинне гніздечко, коли довкола променяться рідні усмішки, дзвенить дитячий сміх. А коли цього нема…

До таких одиноких бабусь, які мешкають в будинку престарілих «ВІФЕЗДА» щороку приходять з дарунками працівники та учні професійно-технічного училища № 11, щоб привітати їх з Міжнародним днем людей похилого віку. Це вже стало доброю традицією, тому старенькі з радістю виглядали вже знайомих гостей. Із сльозами на очах і подвійним хвилюванням бабусі слухали цікаву концертну програму та отримали смаколики в подарунок. Старенькі були щиро вдячні  за дрібку добра, шматочок сердечності та крапельку милосердя, яку принесли в їхній будинок працівники та учні училища. Організатори акції «Милосердя» К.В. Коцура, П.С. Сіжук та лідери учнівського парламенту бажають миру, добра та благополуччя мешканцям і працівникам «ВІФЕЗДи», які роблять велику та нелегку справу, вкладаючи всю свою душу.

0004

Найкраща річ в цьому світі –  душевна теплота, яку можна відчути тільки серцем.

Катерина КОЦУРА, соціальний педагог.

На знімку: під час відвідування «Віфезди».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *