Маловідомі чудеса України: мальдівські пейзажі на Херсонщині

Острів Джарилгач – місце, де можна сховатися від міської метушні і насолодитися дикою природою вдосталь. Окрім того, в Україні є ще безліч чудес, про які мало хто знає. Деталіше – далі…

ДОРОГА НА ДЖАРИЛГАЧ

Джарилгач – найбільший за площею острів в Україні, він простягнувся у Чорному морі аж на 42 кілометри. Дістатись до острова можна катером зі Скадовська – 30 хвилин, чи з Лазурного – взагалі за 20 хвилин. Але спочатку потрібно приїхати до “столиці кавунів” Херсона.

Ми з подругою вирішила їхати потягом “Київ-Херсон” (ціна плацкартного квитка в одну сторону коштує близько 175 грн). Наш потяг прибув о 4:30 ранку, тож настрій спочатку був не дуже. І півтори години в задушливій маршрутці до Скадовська (ціна квитка 80 грн) нам його не додали.

Аж ось катер вже несе нас до острова, вітерець свіжий, спати вже не хочеться. Ціна квитка на катер в обидва боки: дорослий – 160 грн, дитячий (з 5 до 10 років) – 80 грн., діти до 5 років – безкоштовно.

Для екстремалів є ще один варіант потрапити на острів: доїхати до Лазурного, що від Джарилгача відокремлює лише невелика протока, яку за хорошої погоди можна спокійно перейти. Однак ми не ризикнули, вирішивши, що безпечніше і швидше дістатися острова буде все ж на катері.

дж1

ПОСЕЛЕННЯ НА ОСТРОВІ

Ми з подругою ще коли збиралися у мандрівку вирішили, що на острові житимемо в наметах, аби, так би мовити, випробувати на собі усі принади дикого відпочинку на острові. Тому приїхавши на Джарилгач, наші очі бігали туди-сюди в пошуках зручного місця для намету. Недовго думаючи, вирішили зупинитися на березі моря, сховавшись в кущах маслин.

Сам острів дійсно можна назвати українськими Мальдівами та просто раєм на землі. Тут майже безкрайні чисті піщані пляжі, тепле море, мальовничі лагуни і затоки. Тінь де-інде дають невеликі дерева і чагарники. Туристів із наметами, до речі, чимало, тож завжди можна знайти компанію чи попросити щось. А от щодо туристів-на-день можна не переживати – екскурсії відбуваються в іншій частині острова. Перетнутися з ними можна хіба що біля головної рукотворної пам’ятки Джарилгача – маяка Ейфеля, поруч з яким знаходиться єдине тут джерело прісної води.

З’явився маяк Ейфеля на острові ще на початку 20 століття. Є кілька версій того, хто ж його спроектував. За однією з них, це зробив, власне, видатний французький інженер Густав Ейфель, зі іншою – один з його учнів. Певних доказів на підтвердження жодної з цих версій немає, але маяк давно і вперто називають маяком Ейфеля, та й туристам розповідають, що руку до нього доклав саме французький інженер.

Виглядає маяк дуже брутально: увесь темний, проржавілий, своїм шпилем він впирається у чисту блакить неба. Нам весь час здавалося, що він ось-ось обвалиться, настільки занепалим він виглядає. Місцями верхній майданчик маяку проржавіла так сильно, що було страшно підходити близько – раптом обвалиться. Проте вода у джерелі біля нього дуже смачна. До речі, є на острові і сучасний маяк, зовсім неподалік від старого, однак він геть не такий колоритний.

Перший день відпочинку на острові добігав кінця. Все було б чудово, якби не натовпи набридливих і дуже голодних комарів – після заходу сонця спокійно поседіти на березі моря без захисних спецзасобів просто неможливо. Ми чомусь про це не подумали, тож довелося ховатися в намет, щоб не загризли.

Проте комарине нашестя, як на диво, тривало не довго, після десятої вечора вони кудись поділися, і ми з подругою продовжили насолоджуватися нічним островом. Та тривало це недовго: після нашестя кровопивць нам довелось пережити страшну нічну бурю з грозою, сильним дощем і вітром. Намет, на щастя, встояв, але, лише через стінки трохи просочилося води (дощ лив майже півтори години). Однак ранкова погода нас втішила – сонце все підсушило і зарядило позитивом.
Ранок другого дня на острові ми розпочали із купання в морі. Вода була прозора, чиста, майже без водоростей, а пейзажі нагадували рекламу “Баунті”. На острові купатися можна по обидва боки. З одного боку (ближче до Скадовська) Джарилгацька затока (тут ми купалися), а з іншого – Каркінітська затока, вона більш відкрита, тому тут часто бувають сильні вітри, які прибивають медуз до берега і водорості. Хоча коли водорості висихають, то утворюють на березі природний килим, на якому можна спокійно лежати і засмагати.

Озброївшись сачком, на Джарилгачі можна без особливих зусиль наловити рапанів, креветок і крабів. Краще це робити в ранці, коли море спокійне і ще не з’явилися водорості. Нам пощастило упіймати кілька крабів навіть руками, навіть сачок не знадобився. Тож на острові завжди можна підкріпитися дарами моря – головне, вберегти здобич від чайок, яких там  дуже багато.

ПОБУТОВІ УМОВИ НА ДЖАРИЛГАЧІ

Якщо ви їдете на острів з наметами, то маєте пам’ятати, що VIP-умов там  годі сподіватися. Тому до такого відпочинку потрібно підготуватися заздалегідь. На острові немає нічого, окрім джерела з питною водою біля маяків, тому всі продукти та необхідні речі потрібно привезти з собою.

Найважливіше захопити газову грілку (плитку), на якій будете готувати їсти, бо хмизу і дров на острові практично немає. Найближчі магазини у Скадовську, а переправлятися туди не завжди зручно і завжди не безкоштовно (окрім варіанту з бродом, звісно). Також будьте готові до того, що катери ходять лише до 19:00.

Ще на острові безліч різної живності, починаючи від птахів і закінчуючи дикими кабанами та гадюками. Хоча нам вдалося побачити тільки табун диких кабанів, кілька косуль, різних жучків та багато комарів.

Коротше кажучи, Джарилгач – раджу. Там дійсно є такі пейзажі, що не поступаються красою закордонним розкрученим (і дорогим) курортам. Острів є чудовим місцем для відпочинку з наметом і філософських роздумів про життя. Якби у мене запитали, чи поїхала б я туди ще раз, моєю відповіддю було би однозначне “так”.

Волинські новини.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>