ЯКБИ ЧОЛОВІКИ КЕРУВАЛИ ЦИМ СВІТОМ

вірш

Якби чоловіки керували цим світом,

То Березня  восьме змогли б ми зустріти

Десь раз на чотири так роки, приблизно,

У рік високосний! А може й пізніше…

Десь раз в п’ятирічку, як вибори в Раду,

Де план подарунка, лишається – планом!

Ще ж треба пройти нам всі тест-перевірки,

Дізнатись, чи варті на нього, як жінка.

Чи гарно справлялися з побутом в домі,

Чи все до ладу, й що говорять знайомі…

Нам треба навчитися трішки поваги

До подвигу гідного тільки уваги!

Завжди і постійно – у настрої й ласці,

Всміхатися ніжно, мов втрапили в казку!

Повинні на радощах торт випікати,

Смачною вечерею їх частувати,

І хату прибрати, і випрати одяг,

І менше грошей в них просити на моду!

І менше отих своїх звичних «АЛЕ!»,

І менше розмов, як щось зроблять не те.

Для них – хоч котлети із синього птаха,

Бо ж наші мужчини – приносять зарплату!

«Заначки» повинні не бачити їхні,

В шкарпетках, що сховані хитро під ліжком!

Жіноцтво, радійте, бо свято – щороку,

Хоч ним завдаємо одну лиш мороку,

Бо збилися з ніг наші люди кохані

У пошуках чуда й квіток…в целофані.

Шановні мужчини! Ви радість і світло,

Та є ще – ВОНА – восьме чудо для світу,

Хоч в вас, безумовно, і світяться німби,

Їх може без промаху вимкнути – ЖІНКА!

Людмила ТРУБНІКОВА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *