ЧОМУ МОЛОДЬ НЕ БАЧИТЬ СЕБЕ НА УКРАЇНІ, БО СУСПІЛЬСТВО НЕ ЗМОГЛО СФОРМУВАТИ ЕФЕКТИВНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ

Хто сказав, що молодь зараз не хоче працювати? Звичайно, люди – не манекени, вони не під копірку  зроблені. Кожна особистість – це цілий світ. Одні звикли насолоджуватися життям за рахунок батьків, а про працевлаштування навіть говорити не  хочуть: то зарплати невеликі, то немає гідної роботи, а то й просто – немає бажання трудитися. Інші давно знайшли заробіток у країнах, де достойно заробляють великі для українця гроші і про повернення на рідну землю й чути не хочуть.

Однією з найбільших стратегічних помилок України була нездатність побудувати здорову і дієву систему відносин між державою та суспільством. Держава має стати партнером кожного громадянина. У здоровому суспільстві професійний успіх кожної людини — це успіх для держави. Лише в гармонійному співіснуванні виграють всі. У першу чергу це має бути країна,  де може реалізуватись будь-яка розумна людина.

Ось як висловили власну думку нововолинці з приводу того, яка ж усе-таки сучасна молодь, зокрема Нововолинська, й чому їх так приваблює праця за кордоном.

 

БОГДАНА, політолог, 23 роки:

– Я й сама нещодавно повернулася з Чехії. Після закінчення із червоним дипломом вузу не змогла знайти гідного заробітку, а працювати за копійки – не бачила сенсу. «Блатів» у мене немає і впливових родичів також, аби знайшли тепленьке місце із нормальною зарплатою. Тому єдиним правильним рішенням для мене стала робота не в Україні. Звичайно, за кордоном нелегко, зорі до ніг ніхто не прихиляє. Але платять достойно. Єдиний бар’єр – це знання мови, але і це з часом непогано виходить, було б бажання. Я не засуджую жодним чином молодь, що шукає кращого життя у чужім краї, бо відразу виникає запитання, а що ж рідний край зробив для нас, аби захотіли тут залишитися? Доки триватиме бардак у державі, молодь буде емігрувати. Хтозна, як складеться життя… Єдине, що можу додати: коли б я чогось досягала, там, на чужині, то хотіла б сказати: «Так, я з України! Я люблю свій край і він, дійсно, чудовий. Але має бути нова рушійна сила у розвитку політичної, економічної та соціальної сфер, молодь повинна бути впевненою у завтрашньому дні».

 

СОФІЯ ПИЛИПІВНА, пенсіонерка:

– Сучасна молодь надто розпещена, пройдіться вулицями, гляньте на ту молодь, що вони витворяють у парку, у людних місцях. Їх окрім випивки та неробства мало що цікавить. Працювати не хочуть. Звичайно, не усі такі, бо ті, що хотіли  заробити гроші – давно за кордоном, там і одружуються, приймають громадянство, бо нащо їм та Україна, де один бардак. Можете ввімкнути телевізор і побачити, що витворяють політики, хіба то влада? Це – ганьба. Вони ту Україну розпродадуть і пустять за вітром, а самі вивтікають, як продажні пси, десь у розвинені країни…і заживуть. То що говорити про молодь, коли норми моралі втратили чиновники, з кого брати приклад, якщо цілих 30 років українці нічого доброго не бачать.  Злидні, здирництво, корупція, хабарництво – таке обличчя у нашого краю.

 

ОКСАНА ВІКТОРІВНА  ХАРИТОНЮК, учитель:

– Коли дивлюся на своїх учнів-старшокласників, можу з упевненістю сказати, що вони – справжнє майбутнє країни. Вражена, як вони вірять у свій край, у його красиве майбутнє. Бачу, що молодь сповнена нових ідей і має бажання міняти життя України на краще. Наша основна проблема в тому, що суспільство так і не змогло сформувати ефективної політичної еліти. Основні державні посади опинилися в руках бізнес-представників, а справжні професіонали так і не заявили про себе. Молодь, що кидає рідний край, не засуджую, бо змушені десь заробляти, якщо на Україні не цінують праці робітників. Сучасне суспільство прагне європейського життя, а створюючи сім’ї, хочуть мати і власне житло, і авто, і багато чого. Вони розуміють, що на рідній землі – це майже нереально, бо кредити – під страшні відсотки, а зарплати – для квартплат і хліба без масла. Тому їдуть, щоб якось стати на ноги, доки молоді й мають сили. Але зупинити це просто – оцінюючи будь-яку людську працю належним чином.

 

МАРІЯ, медпрацівник:

– Я не згідна, що більшість молодих людей прагнуть працювати за кордоном. На прикладі старшого свого сина бачу, як змінилася молодь, і тільки у кращу сторону. Сучасна молодь – за здоровий спосіб життя, і це не просто слова, бо нині модно красиво й без спиртного відпочивати з друзями, відвідувати музеї, виставки  та різноманітні красоти нашого краю. Тому із оптимізмом можу заявити – в України є гідне майбутнє. І воно – за молодими, що мислять вже інакше, поступають інакше, і цінності у них – інакші. Певна, що майбутнє держави в наших руках, у руках нового покоління Незалежної України, тих, хто виростав лише під український Гімн і вітався словами «Слава Україні», тих, хто з перших  днів стояв на Майдані, і тих, хто ніколи не скаже: «При Союзі була стабільність». Саме молодь – це нова рушійна сила у розвитку політичної, економічної та соціальної сфер. І головне завдання – не упустити цей шанс і використати його правильно.

Спілкувалася Людмила ТРУБНІКОВА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *