ЯКИМ ЖИТЕЛІ МІСТА БАЧАТЬ РОЗВИТОК НОВОВОЛИНСЬКА. ЩО ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБНО ЗРОБИТИ У ПЕРШУ ЧЕРГУ

Процес написання стратегії розвитку міста актуальний у будь-який час, а для молодого Нововолинська – це ковток свіжого повітря. І якими би красивими фразами не озвучували шахтарський край, компактність та чистоту вулиць, проте важливими факторами розвитку залишаються наявність робочих місць, гідний заробіток, будівництво та розквіт інфраструктури, де, перш за все, мають бути враховані такі складові: транспорт, зв’язок, житлово-комунальне господарство, освіта, медицина і рекреаційна система, соціальне забезпечення, культура, екологія як одні з найбільш важливих систем для нормального розвитку регіону.

Яким бачать майбутнє Нововолинська його мешканці й що на їхню думку потрібно зробити для того, щоб місто могло гідно розвиватися і, що найголовніше, у ньому хотіла б залишатися і працювати молодь. Пропонуємо вам, наші читачі, думки людей з цього приводу.

 

АННА ОЛЕКСАНДРІВНА (учитель): «Перше, на чому хочу наголосити, – не з паління шин розпочинається розвиток міста. Це хибний крок, так до розбудови та процвітання не дійдемо ніколи, а на будь-яку силу завжди знайдеться інша сила. Місту потрібні робочі місця, гідні зарплати та дороги, не тільки всередині Нововолинська, а й ті, котрі з’єднують його з іншими містами. Це важливо. Наприклад з Горохова через селище міського типу Іваничі до Нововолинська їхати нікому не раджу, суцільні ями, автомобілі часто виїжджають на зустрічну. Є проблеми і у напрямку Володимир-Волинського, звичайно, розумію, що це не компетенція міської влади, але «натискати» на потрібні важелі треба. Турбує розквіт наркоманії останнім часом. Де робота поліції? Її не видно, а от де можна придбати наркотики, поліцаям можуть звичайні люди підказати у будь-якому дворі. Було б бажання працювати… Якщо так активно процвітатиме наркобізнес, то про який розквіт тут говоримо? Місцева влада може і повинна знайти позитивне вирішення таких проблем та вплинути на правоохоронні органи.»

 

ВОЛОДИМИР ІГНАТОВИЧ (пенсіонер): «Я розпочинав свою трудову діяльність у цьому місті, тут виростив синів. Але в цілому не задоволений наразі тим, що у Нововолинську вкрай мало місць, де можна культурно відпочити з дітьми. Невже так важко щось збудувати таке, що б стало візитівкою міста? Розумію, що у молодого міста немає ні пам’яток архітектури, ні якихось культурних надбань, але можна щось впроваджувати новітнє, сучасне та перспективне, щось почерпнути із інших міст. Було би бажання.»

 

ОЛЕКСАНДРА ЛІВАРЕНКО: «Не хочу говорити прекрасних фраз про чистоту нашого міста, яке прибирають двірники. Така у них робота – прибирати! Що дивного у тому, що люди просто виконують свою роботу? А щодо того, яким бачу розвиток Нововолинська, не знаю з чого почати. Сумно ходити нашим  міським парком «культури та відпочинку». Швидше за все це ліс з примарами: занедбаний, засмічений зі старезними сучкуватими деревами та воронячим царством, котре перекрикує вмонтований на дереві пристрій, аж дітвора лякається. Невже у нас немає дизайнера з ландшафту, щоб врешті парк став парком для містян? Хтось же відповідає за це і  отримує заробітну плату? А ще наше європейське місто «попахує» – з однієї сторони «Курчаком», з іншої «Кроноспаном». Починати  треба з простого – і тоді у місті буде приємно проживати.»

 

БОРИС ШУЛЬГА: «Тільки створення нових робочих місць є запорукою того, що місто не втрачатиме молодих та перспективних. Зараз немає порядку у Верховній Раді, то на місцях наводити лад також проблематично. Місцева влада робить багато, але не достатньо. Не видно й роботи колишніх ЖЕКів, які зараз названі управліннями будинків. Тільки у платіжках з’явилася нова графа, де вказано суму, яку люди мають сплачувати за комуналку, і вона значно зросла!!! Але роботу тих «управлінь» поки ніхто не бачить, подвір’я не викошені, сміття вчасно забрати не можуть, а про якісь вже там інші роботи їхні, чи то внутрішні, чи, наприклад цоколь та обмостку зробити – це зась. Тому стає більше обурень від людей.»

 

ЮЛІЯ МИКОЛАЇВНА: «По перше, попри те, що міська влада має безліч нагальних зобов’язань, які потрібно вирішувати вже і зараз, але є чимало проблем, котрі не повинні зависати десятиліттями. Чому б, скажімо, врешті не розпочати рухати питання щодо прокладення залізниці, аби до молодого та перспективного міста змогли курсувати потяги? Це важливе питання, яке давно потрібно було проштовхувати у столиці, адже під лежачий камінь – вода не тече. Переконана, – це дало б для Нововолинська більше можливостей та відкрило нові шляхи до його розбудови та розвитку. А ще, що мене дуже обурює, – це наші церкви, такі гарні, доглянуті, сучасні та за величезними парканами. Від кого загороджуємося? Навіщо створювати таку оборону, тоді як храм Божий нібито й для людей, а коли захочеш просто підійти та помолитися без посередників – на воротах красується замок, виникає думка, що до Бога треба приходити теж чітко за графіком.»

Спілкувалася Людмила ТРУБНІКОВА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *